Cleaning schedule / Графік прибирання

Кахлі, художні матеріали/ Відеодокументація проекту «Графік прибирання» 23 хв.

Під час створення проекту художник розмірковував над тим, як формується колективний досвід, які умови впливають на перехід від індивідуальних історій і спогадів до колективної пам’яті. Ці дві форми пам’яті репрезентовані у публічному просторі міста.

Реорганізація меморіального ландшафту пострадянських міст визначає стратегії соціальних реформ, які набирають особливих рис в умовах, коли ідеологія і публічний простір тісно пов’язані.

Єгор Анцигін створив шість планшетів з керамічним білим кахлем, на поверхню якого всі охочі могли нанести будь-які образи, а також давали невеликий коментар на тему політики пам’яті, наочним прикладом якої є процеси декомунізації.

Останнім етапом проекту став акт змивання, здійснений запрошеними двірниками як незацікавленими учасниками, які виконують свою рутинну роботу, не звертаючи увагу на зміст малюнків.

У часи соціальних зрушень пам’ятники радянського минулого перетворюються на болючі образи травматичної пам’яті, які необхідно знищити для їх подолання. Проте, ким і як визначається право на руйнацію або збереження? В результаті націоналізації пам’яті і маніпуляцій, відбувається створення канонів інтерпретації історичного минулого. Проект досліджує публічний простір як місце боротьби різних спільнот та ідентичностей, способи збереження різних тверджень і підходів до культурної, соціальної і політичної пам’яті в умовах посттравматичних змін.

During creating the project, the artist learned how the collective experience is formed, how the conditions affect the transforming from individual stories and memories to collective memory. These two forms of memory are represented in the public space of the city.

The reorganization of the memorial landscape of post-Soviet cities determines the strategies of social reforms, which come into special features in conditions when ideology and public space are closely related.

Yehor Antsihin created six tablets with ceramic white tiles on the surface at which everyone could create any images, and also gave a small commentary on the policy of memory, a clear example of which are the processes of decommunization.

The final stage of the project was an act of washing the surface, done by the invited wipers as neutral participants, doing their routine work without paying attention to the content of the drawings.

In times of social shifts, the monuments of the Soviet past are transformed into painful images of traumatic memory that must be destroyed to overcome them. However, by whom and how is the right to destruction or preservation determined? As a result of the nationalization of memory and manipulation, the canons of interpreting the historical past are being created. The project explores the public space as a place of struggle between different communities and identities, ways of preserving various assertions and approaches to cultural, social and political memory in conditions of post-traumatic changes.

Thanks to those who joined the project:

Lusya Ivanova, Max Vasyanovich, Ekaterina Tikhonenko, Lesha, Anton Saenko, Natalya Lesnaya, Marina Khripun, Anton Lobovo, Ekaterina Buchachskaya, Ekaterina Libkind, Roman Mikhailov, Adamina, Nata Katerinenko, Pavel Haylo, Elena, Maya, Miroslava Fedchenko, Polina, Nastya Avula, Sergey, Manyunya, Kristina, Luka Basov, Svetlana Agranovsky, Pavel Lysy, Olesya.

Лабораторна робота зі збереження пам’яті >>>>>