Модрина /Larch
робота створена разом з Люся Іванова / the work was created together with Lyusya IvanovaМодрина /Larch
Гуляючи по величезному білому крейдяному кар'єру, можна побачити гладкі, що випадають із загальної шорсткості, форми. Вони кидаються в очі не відразу, зливаючись з білим оточенням, вони видають себе тільки виступаючою правильною округлою формою, що щільно увійшла в Юрський і Крейдяний періоди, в масу крейди і ніколи не змінюючи свого місця, аж до наших днів. Складно постійно тримати в голові сприйняття грунту під ногами як свідка певної епохи нашої історії, особливо такої далекої як ця. При такому постійному усвідомленні людині складно було б переключитися на побутові дрібниці, тому що подібне мислення змушує думати про час і тимчасовості. Модрина - дерево, вмуроване в епоху океану, гість із сьогодення, вбудований в шорсткі останки давно неіснуючих молюсків, дисонанс у часі і в тактильності, неможлива подія, що відбулася тільки щоб підкреслити неможливість.
Walking through a huge white chalk quarry, you can see smooth, falling out of the general roughness, shape. They do not catch the eye immediately, merging with the white environment, they pretend only to be a regular round shape, which is firmly entrenched in the Jurassic and Cretaceous periods, in the mass of chalk and never changing its place, to this day. It is difficult to constantly keep in mind the perception of the ground under your feet as a witness to a certain era of our history, especially as far away as this. With such a constant awareness, it would be difficult for a person to switch to household trifles, because such thinking makes you think about time and temporality. Larch - a tree built into the ocean, a guest of today, embedded in the rough remains of long-defunct mollusks, dissonance in time and tactility, an impossible event that occurred only to emphasize the impossibility.
